Календарно-тематичне планування 10 клас

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

 

 

Навчальна програма

«ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ»

ДЛЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ СИСТЕМИ

ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

(РІВЕНЬ СТАНДАРТУ)

 

 

«Затверджено Міністерством освіти і науки України»

(Наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Навчання предмету «Захист Вітчизни» спрямоване на досягнення мети загальної середньої освіти. Метою загальної середньої освіти є: розвиток і соціалізація особистості учнів, формування у них національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Провідним  чинником розвитку такої особистості є формування в учнів умінь застосовувати знання у реальних життєвих умовах, під час розв’язку практичних завдань та  здатності визначати і обґрунтовувати власну життєву позицію.

Навчальний предмет «Захист Вітчизни» вивчається на підставі діючого законодавства та входить до інваріантної складової Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затверджених наказом МОН України.

Конституція України визначає захист Вітчизни обов’язком громадян України, найважливішою функцією держави. Безпека людини, її життя і здоров’я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Метою навчального предмета «Захист Вітчизни» є формування в учнівської молоді життєво необхідних знань, умінь і навичок щодо захисту Вітчизни та дій в умовах надзвичайних ситуацій, а також системного уявлення про військово-патріотичне виховання як складову частину національно-патріотичного виховання. Провідним засобом реалізації вказаної мети є запровадження компетентнісного підходу у навчальний процес загальноосвітньої школи, на основі ключових компетентностей як результату навчання.

Мета реалізовується комплексом таких навчальних і виховних завдань:

– ознайомлення учнівської молоді з основами нормативно-правового забезпечення захисту Вітчизни, цивільного захисту та охорони життя і здоров’я;

– усвідомлення учнівською молоддю свого обов’язку щодо захисту України у разі виникнення загрози суверенітету та територіальній цілісності держави;

– набуття знань про функції Збройних Сил України та інших військових формувань, їх характерні особливості;

– засвоєння основ захисту Вітчизни, цивільного захисту, домедичної допомоги, здійснення психологічної підготовки учнівської молоді до захисту Вітчизни;

– підготовка учнів до захисту Вітчизни, професійної орієнтації молоді до служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, визначених чинним законодавством, до захисту життя і здоров’я, забезпечення власної безпеки і безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

Предмет «Захист Вітчизни» є обов’язковим навчальним предметом, який вивчається в навчальних закладах системи загальної середньої освіти упродовж 10 і 11 класів та під час навчально-польових занять (зборів) і навчально-тренувальних занять (дівчата). Навчальна програма передбачає вивчення предмету 1,5 та 2 години за умови виділення 0,5 годин з варіативної складової навчального плану.

Відповідно до навчального плану уроки проводяться: 10 клас – по 1,5 години на тиждень протягом навчального року; 11 клас: в першому семестрі (півріччі)- по 1,5 години на тиждень, а в другому семестрі – по 1 годині на тиждень та 18 годин відводиться на проведення навчально-польових занять (зборів) і занять у лікувально-оздоровчому закладі. При потижневому навантаженні по дві години на тиждень: 10 клас та перший семестр 11 класу – по 2 години, другий семестр 11 класу – по 1,5 години на тиждень та 18 годин – на проведення навчально-польових занять (зборів) (програма для юнаків) і навчально-тренувальні заняття (дівчата). У кожному періоді предмет вивчається юнаками та дівчатами окремо. Навчальний предмет при цьому в обох випадках називається «Захист Вітчизни» з уточненням «Основи медичних знань» для групи дівчат.

Поділ класів на групи юнаків та дівчат здійснюється незалежно від кількості учнів у класі. Проте, якщо у групі є менше 5 осіб, то учні цієї групи навчаються за індивідуальними навчальними планами. Дівчата за їх власним бажанням (у разі згоди батьків, опікунів або піклувальників) навчаються за програмою для групи юнаків. Юнаки, які за станом здоров’я, релігійними поглядами (за подачі відповідних документів) не можуть вивчати основи військової справи, навчаються за програмою для групи дівчат.

Навчально-польові заняття (збори) і навчально-тренувальні заняття проводяться з метою практичного закріплення рівня знань, умінь та навичок учнів у 11 класі наприкінці навчального року. 3-х денні (18 годин) навчально-польові заняття (збори) та навчально-тренувальні заняття проводяться на базах військових частин, військових комісаріатів, лікувально-оздоровчих установ, базових навчальних закладів та навчальних закладів. До їх організації та проведення залучаються обласні, міські/районні військові комісаріати та органи місцевого самоврядування.

Основною організаційною формою вивчення предмета «Захист Вітчизни» в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів є урок, що проводиться вчителем згідно з календарно-тематичним плануванням та навчальним планом, складеними відповідно до навчальної програми.

Уроки предмету «Захист Вітчизни» повинні мати практичну спрямованість. Психологічна підготовка учнівської молоді до захисту Вітчизни здійснюється протягом усього викладання предмета.

Морально-психологічна підготовка здійснюється в ході навчання з метою формування морально-психологічної готовності та спроможності учнів виконувати покладені на них завдання, переборювати труднощі та небезпеку у  надзвичайних ситуаціях, витримувати навантаження. Для цього на заняттях та тренуваннях учителями створюються  відповідні умови. Вивчення цивільного захисту проводиться окремо у групах юнаків і дівчат.

Стройова підготовка молоді проходить під час уроку, а також у вигляді стройових тренажів на початку уроку тривалістю 3-5 хвилин.

Оцінювання учнів з предмета «Захист Вітчизни» здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках «Захист Вітчизни» може здійснюватися за такими видами діяльності:

  1. Засвоєння техніки виконання вправи (може здійснюватися окремо від прийому навчального нормативу).
  2. Виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого результату).
  3. Виконання навчальних завдань під час проведення уроку.

4.Засвоєння теоретико-методичних знань.  

Час виконання нормативів на загальну оцінку не впливає.  При цьому оцінка за виконання нормативу не є домінуючою під час здійснення тематичного, семестрового чи річного оцінювання.

Програма предмета «Захист Вітчизни» включає:

  • пояснювальну записку;
  • ключові компетентності;

3) очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів та зміст навчального матеріалу;

4) додатки.

У залежності від матеріально-технічної бази навчального закладу, професійної компетентності вчителя кількість годин програмового матеріалу може бути скореговане на 20 відсотків в межах розділу. Послідовність вивчення розділів та тем в межах вимог навчальної програми вчитель може коригувати самостійно.

Стрільба з автомата проводиться на відповідно обладнаних стрільбищах і в тирах згідно з планами військових комісаріатів на підставі наказів, погоджених з начальником гарнізону (командиром військової частини, начальником вищого військового навчального закладу), органом управління освітою і керівником навчального закладу та дотримання заходів безпеки.

Рекомендована форма одягу для вчителя під час проведення занять з предмету «Захист Вітчизни» (програма для юнаків) – військова (форма Збройних формувань України).

Програма предмету «Захист Вітчизни» передбачає вивчення учнями таких розділів (юнаки):

Розділ 1. Основи національної безпеки України

Розділ 2. Збройні Сили України на захисті Вітчизни

Розділ 3. Статути Збройних сил України

Розділ 4. Стройова підготовка

Розділ 5. Вогнева підготовка

Розділ 6.Тактична підготовка

Розділ 7 Прикладна фізична підготовка

Розділ 8 Основи цивільного захисту

Розділ 9 Домедична допомога

Програма предмету «Захист Вітчизни» («Основи медичних знань» (дівчата)) передбачає вивчення учнями таких розділів:

Розділ 1. Основи медичних знань і домедичної допомоги.

Розділ 2. Основи цивільного захисту.

Розділ 3. Міжнародне гуманітарне право (МГП) про захист цивільного населення.

Розділ 4. Домедична допомога в бойових умовах.

 

Календарно-тематичне планування

з вивчення предмета «Захист Вітчизни»

юнаками (дівчатами за їх власним бажанням)

10 клас 2018– 2019 н. р.

 

 

з/п

 

Кількість годин

на тиждень

(1,5 год.)

Годин

Дата

 

Вступний урок

1

 

 

Розділ 1. Основи національної безпеки України

2

 

1

Система світової колективної безпеки. Система національної безпеки України

1

 

2

Національні інтереси України та загрози національній безпеці Воєнна доктрина України

1

 

 

Розділ ІІ. Збройні Сили України на захисті Вітчизни

5

 

1

Нормативно-правова база з військових питань. Військова присяга та військова символіка України

1

 

2

Історія розвитку українського війська

2

 

3

Основи міжнародного гуманітарного права

2

 

 

Розділ ІІІ. Статути Збройних сил України

2

 

1

Військовослужбовці та
відносини між ними. Військова дисципліна

1

 

2

Організація внутрішньої служби

1

 

 

Розділ ІV. Стройова підготовка

4

 

1

Стройові прийоми і рух без зброї

3

 

2

Строї відділення

1

 

 

Розділ V. Вогнева підготовка

10

 

1

Стрілецька зброя та поводження з нею

10

 

2

Правила стрільби по нерухомим цілям та цілям, що з’являються. Загальні поняття балістики.

 

3

Ручні гранати та поводження з ними

 

 

Розділ VI. Тактична підготовка

10

 

1

Основні риси загальновійськового бою

1

 

2

Індивідуальні дії солдата та взаємодії у складі двійок, груп

6

 

3

Дії солдата у складі бойових груп, відділення.

 

4

Основи військової топографії

3

 

5

Озброєння та бойова техніка військової частини (підрозділу)

 

 

Розділ VІI. Прикладна фізична підготовка

4

 

1

Силова підготовка та подолання перешкод

2

 

2

Основи самозахисту

2

 

 

Розділ VІIІ. Основи цивільного захисту

6

 

1

Нормативно-правова база цивільного захисту

1

 

2

Надзвичайні ситуації природного, техногенного, воєнного, суспільного, соціально-політичного характеру

5

 

3

Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

 

4

Основи рятувальних та інших невідкладних робіт

 

 

Розділ IX. Домедична допомога

8

 

1

Базова підтримка життя.

4

 

2

Надання домедичної допомоги при кровотечах

4

 

3

Домедична допомога в умовах бойових дій (тактична медицина)

 

 

Резерв часу

 

 

 

РАЗОМ

52

 

     

 


 

Зміст навчального матеріалу та очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

 10 клас

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Зміст навчального матеріалу

1

2

Вступне заняття

Знаннєвий компонент

Учень (учениця):

розуміє роль і місце військово-патріотичного виховання у системі патріотичного виховання молоді;

характеризує вимоги Конституції України щодо захисту Вітчизни, свої обов’язки у разі виникнення загрози суверенітету та територіальної цілісності України, поняття національної безпеки держави;

розуміє значення предмета «Захист Вітчизни» у власному житті та для суспільства

Ціннісний компонент

виконує обов’язки та правила поведінки на заняттях.

 

 

Військово-патріотичне виховання – складова патріотичного виховання молоді.

Підготовка до захисту Вітчизни – обов’язок кожного громадянина.

 

Зміст програми предмета «Захист Вітчизни», завдання кожного розділу, порядок проведення занять.

 

 

 

Обов’язки та правила поведінки учнів на уроках.

Розділ 1. Основи національної безпеки України

Знаннєвий компонент

характеризує механізми і моделі системи світової колективної безпеки

визначає: основні положення Воєнної доктрини України та Стратегії національної безпеки України

називає: Структуру воєнної організації держави та її керівництво.

характеризує: Воєнну доктрину України.

розуміє проблематику національних інтересів та загроз українській державі; доцільність військового співробітництва з метою досягнення безпеки країни; готовність Збройних Сил України до сучасних воєнних загроз та викликів та в умовах «гібридної війни».

розуміє принципи діяльності під час проведення гуманітарних операцій;

обґрунтовує участь України в миротворчих операціях;

характеризує формати відносин Україна – НАТО та структурами європейської системи колективної безпеки.

має уявлення про діяльність НАТО

розуміє перспективи та переваги вступу України в НАТО

 

Система світової колективної безпеки.  

Поняття національної безпеки держави. Система національної безпеки України. Поняття «гібридна війна»

Структура воєнної організації держави та її керівництво.

Національні інтереси України та загрози національній безпеці. Воєнна доктрина України

Розвиток національних Збройних Сил та інших військових формувань України – необхідна умова забезпечення могутності української держави.

 

Міжнародне військове співробітництво та участь збройних формувань України  в миротворчих місіях ООН. Формати відносин Україна – НАТО та структурами європейської системи колективної безпеки. Перспективи вступу України в НАТО

Розділ 2. Збройні Сили України на захисті Вітчизни

Тема 1. Нормативно-правова база з військових питань.  Військова присяга та військова символіка України

Знаннєвий компонент

називає основні закони України, що забезпечують обороноздатність держави; види військової служби

розуміє напрямки військово-професійної орієнтації учнів.

характеризує особливості підготовки військових кадрів для ЗСУ та інших воєнізованих формувань.

знає правила прийому, порядок підготовки та вступу до Військових навчальних закладів.

розуміє: завдання строкової, контрактної, альтернативної служб та їх відмінності;

знає: історію походження військової присяги, бойового прапора, військової символіки збройних формувань України.

характеризує: текст військової присяги, її історію, порядок прийняття та значення, походження бойового прапора, військових відзнак та символіки України

пояснює: значення і порядок прийняття присяги;

розуміє наслідки порушення присяги.

характеризує: особливості бойових прапорів військової частини, як символів честі, доблесті і слави.

має уявлення про бойовий прапор військової частини

 

Нормативно-правова база з військових питань.  Законодавство України про військову службу.

Структура та завдання Збройних сил України

Основні напрямки військово-професійної орієнтації учнів. Військові навчальні заклади, правила прийому, порядок підготовки та вступу до них.

 

 

 

 

Історія походження військової присяги, бойового прапора, військової символіки збройних формувань України.

Військова присяга – клятва на вірність українському народові, її значення, порядок прийняття та відповідальність за порушення.

 

 

 

 

 

Бойовий прапор військової частини – символ честі, доблесті і слави.

Тема 2 Історія розвитку українського війська

Знаннєвий компонент

називає: основні історичні етапи розвитку українського війська

характеризує: історично-політичні умови формування Збройних Сил України;

називає видатних військових діячів українського народу

наводить приклади визначних воєнних подій, битв українського війська;

 

 

 

Додержавний давньослов’янський період або Слов’янське військо – ( ІІІ – ІХ ст. н.е.);історія українського війська періоду Київської Русі; історія українського війська періоду козаччини;

Українські військові формування та участь українців у військових подіях ХХ століття. ЗСУ незалежної України до 2014 року. Нова українська армія 2014-2017; видатні військові діячі українського народу.

Тема 3  Основи міжнародного гуманітарного права

Знаннєвий компонент

знає: основні поняття та терміни міжнародного гуманітарного права; правила поведінки солдата в бою; міжнародні розпізнавальні знаки; принципи діяльності під час проведення гуманітарних операцій;

вміє  розпізнавати особи та об’єкти які знаходяться під захистом МГП;

розуміє: особливості ведення воєнних дій з врахуванням норм МГП;  механізм та види юридичної відповідальності за порушення норм МГП;.

характеризує заборонені методи та засоби ведення воєнних дій.

 

Об’єктивна необхідність урегулювання ведення бойових  дій за допомогою міжнародного гуманітарного права. 

 

Особливості ведення воєнних дій з врахуванням норм МГП. Заборонені засоби та методи ведення воєнних дій.

Правила застосування норм МГП щодо розпізнавання осіб та об’єктів.

Міжнародний правовий захист жертв війни та цивільних об’єктів. Захист дітей та жінок в МГП.

Запобігання порушення норм МГП.

Розділ ІІІ. Статути Збройних сил України

Тема 1. Військовослужбовці та стосунки між ними. Військова дисципліна

Знаннєвий компонент

Учень (учениця):

називає: статути Збройних сил України, основні  їх вимоги;

розуміє: військові звання і знаки розрізнення;

обґрунтовує: поняття військова ввічливість, статутні, нестатутні відносини.

має уявлення:про порядок звернення до начальників, віддання і виконання наказів

характеризує:правила військової ввічливості і поведінки військовослужбовців.

характеризує: поняття щодо суті і значення військової дисципліни;

пояснює: обов’язки військовослужбовців з дотримання військової дисципліни; заохочення та стягнення, що накладаються на солдат (матросів), сержантів (старшин);

наводить приклад щодо заохочення та стягнення, що накладають на солдат.

 

Поняття про військові статути. Військові звання і знаки  розрізнення. Начальники та підлеглі, старші та молодші, їх права і обов’язки.

Дотримання військовослужбовцями статутних взаємовідносин. Правила військової ввічливості і поведінки військовослужбовців. Порядок звернення до начальників, віддання і виконання наказів.

 

 

 

 

Військова дисципліна, її суть і значення. Обов’язки військовослужбовців з дотримання військової дисципліни. Заохочення та стягнення, що накладають  на солдат (матросів), сержантів (старшин).

Тема 2. Організація внутрішньої служби

Учень (учениця):

характеризує: розпорядок дня військової частини та його значення для виконання заходів повсякденної діяльності, побут особового складу підрозділів; призначення добового наряду роти;

знає: основні положення внутрішньої служби;

 

Розподіл часу і повсякденний порядок. Розпорядок дня та його значення для виконання основних заходів повсякденної діяльності навчання й побуту особового складу підрозділів.

 

 

Розділ  ІV . Стройова підготовка

Тема 1. Стройові прийоми і рух без зброї

Знаннєвий компонент

характеризує: строї та їх елементи;

розуміє: обов’язки солдата перед шикуванням і в строю; попередні та виконавчі команди;

має уявлення: про виконання команд «Ставай», «Рівняйсь», «Струнко», «Вільно».

Діяльнісний компонент

виконує: стройове положення, повороти  на місці, рух стройовим і похідним кроком, повороти під час руху

дотримується:стройових положень під час поворотів.

дотримується команд, які подає учитель.

характеризує: дії які виконуються в поворотах під час руху.

бере участь:в тренування у виконанні стройових прийомів і руху без зброї.

дотримується: заходів безпеки під час виконання стройових прийомів.

має уявлення: про виконання стройових прийомів і руху без зброї.

 

Строї та їх елементи. Обов’язки військовослужбовця перед шикуванням і в строю. Попередня та виконавча команди. Виконання команд «Ставай», «Рівняйсь», «Струнко», «Вільно».

 

 

Стройове положення.  Повороти  на місці.

Рух стройовим і похідним кроком.

Повороти під час руху.

 

 

 

Виконання стройових прийомів і руху без зброї.

 

 

Тема 2. Строї, відділення

Знаннєвий та діяльнісний компонент

Учень (учениця):

здійснює шикування відділення в розгорнутий і похідний строї;

виконує розмикання та змикання у складі відділення;

виконує дії під час перешикування відділення з однієї шеренги у дві і навпаки;

рухається у складі відділення стройовим та похідним кроком

 

 

Шикування відділення в розгорнутий і похідний строї. Розмикання і змикання відділення.

 

Перешикування відділення з однієї шеренги у дві і навпаки.

 

Рух відділення стройовим і похідним кроком.

Розділ ІV. Вогнева підготовка

Тема 1  Стрілецька зброя та поводження з нею

Знаннєвий  компонент

називає  основні етапи розвитку стрілецької зброї.

має уявлення про історію українського зброярства

називає та розрізняє види сучасної стрілецької зброї (пістолети, гвинтівки. автомати, кулемети, гранатомети).

має уявлення про принцип дії та бойові властивості стрілецької зброї

має уявлення про постріл та ліню прицілювання, правильну роботу на спусковому гачку

знає прийоми і правила стрільби із стрілецької зброї;

виконує прийоми стрільби із стрілецької зброї;  

вміє призначати вихідні дані для стрільби та розуміє корегування стрільби.

Знає види бойових положень для стрільби (стоячи, з коліна, лежачи)

виконує дії під час приготування до стрільби, проведення і припинення вогню;

види бойових положень для стрільби (стоячи, з коліна, лежачи)

називає постріл і його періоди.

вміє виконувати постріл   

здійснює спостереження за полем бою, вибирає цілі для обстрілу.

вміє призначати вихідні дані для стрільби та розуміє коректуру стрільби.

Знаннєвий та діяльнісний компонент

Учень (учениця):

характеризує: бойові властивості та загальну будову автомата;

порівнює основні характеристики сучасної стрілецької зброї;

має уявлення про  призначення, загальну будову та бойові властивості автомата.

пояснює принцип роботи автоматичної зброї;

дотримується: заходів безпеки під час розбирання автомата.

називає основні частини і механізми автомата.

розпізнає основні частини автомата;

називає призначення частин та механізмів автомата.

характеризує: порядок чищення, змащення і зберігання зброї.

володіє навичками: підготовки автомата до стрільби.

характеризує: дії під час підготовки автомата до стрільби.

вказує: можливі затримки і несправності під час стрільби і способи їх усунення.

характеризує: затримки і несправності під час стрільби.

має уявлення: про затримки під час стрільби.

виконує: неповне розбирання та складання автомату.

 

вказує: загальну будову пневматичної та малокаліберної гвинтівок та гладко ствольної рушниці.

знає  загальну будову пневматичної гвинтівки та гладко ствольної рушниці 

пояснює тактико-технічну характеристики пневматичної та малокаліберної гвинтівки.

вказує правила з основ стрільби з пневматичної гвинтівки.

Діяльнісний компонент

виконує вправи стрільб, передбачені програмою та нормативи з вогневої підготовки;

Ціннісний компонент

дотримується правил безпеки під час стрільби.

Знаннєвий  та діяльнісний компонент

Учень (учениця):

називає основні види боєприпасів до стрілецької зброї; основні елементи бойового патрону.

порівнює основні характеристики патронів

знає калібри та види боєприпасів

виконує: спорядження магазину патронами і порядок зарядження автомата.

Знаннєвий компонент

називає основні положення інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю

Ціннісний компонент

дотримується правил безпеки при поводженні зі зброєю і боєприпасами

Знаннєвий компонент.

називає основні види мінно-вибухових пристроїв.

має уявлення про будову та принцип дії мінно-вибухових пристроїв.

називає алгоритм дій при виявленні мінно-вибухового пристрою.

 

Історія розвитку та класифікація стрілецької зброї. Історія українського зброярства. Озброєння іноземних армій.

 

Сучасна стрілецька зброя. Її класифікація, бойові властивості, принцип дії.

 

 

Основи стрільби зі стрілецької зброї. Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї. Поняття постріл.

Лінія прицілювання (цілик, мушка, мішень).

Правила та одноманітне прицілювання.

Прийоми стрільби (вогневі тренування). Положення під час стрільби з місця (лежачи, з коліна, стоячи) та в русі. Вибір і зайняття правильної позиції для стрільби.

Правила  та техніка ведення стрільби.

Спостереження за полем бою, вибір цілі для обстрілу. Призначення вихідних установок (вибір прицілу і точки прицілювання). Вибір моменту для відкриття вогню. Ведення вогню, спостереження за його результатами. Корегування  стрільби.

 

 

 

 

 

Призначення та бойові властивості автоматів.

 

 

 

 

Поняття про будову автоматичної зброї та роботу її частин та механізмів.

 

 

Підготовка автомата до стрільби.

 

 

Можливі затримки і несправності під час стрільби і способи їх усунення.

 

 

 

Порядок неповного розбирання і складання та обслуговування.

Тренування у неповному розбиранні та складанні автомату.

Заходи безпеки при поводженні зі зброєю

 

 

 

 

 

 

 

Малокаліберна і пневматичні гвинтівки та гладко ствольна рушниця.  Загальна будова малокаліберної і пневматичної гвинтівок та їх характеристика.

Загальна будова помпових та напівавтоматичних гладко  ствольних  рушниць.

Основи стрільби з пневматичної гвинтівки. Помилки при стрільбі з гвинтівки та їх усунення.

Стрільба з пневматичної гвинтівки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальна будова та види боєприпасів до стрілецької зброї. Маркування боєприпасів

 

 

 

Спорядження магазину патронами і порядок зарядження автомата.

 

 

 

Заходи безпеки при поводженні зі зброєю і боєприпасами.

 

 

 

 

Мінно-вибухові пристрої. Класифікація, принципи дії, алгоритм дій при виявленні.

Розділ V. Тактична підготовка

Тема 1. Основні риси загальновійськового бою

Знаннєвий та діяльнісний компонент

розуміє: що таке бій.

має уявлення: про бій.

вказує види вогню та маневру

 

 

пояснює: необхідність якісної підготовки екіпіровки та особистої зброї солдата до ведення бойових дій;

вміє: припасовувати елементи екіпіровки.

 

 

Поняття про бій.

Види вогню та маневру, їх значення в бою.

Основні види та риси ведення бою.

Особиста зброя та екіпіровка солдата.

 

 

Тема  2 Індивідуальні дії солдата та взаємодії у складі двійок та груп

Знаннєвий та діяльнісний компонент

Учень (учениця):

називає  види носіння зброї (вільне, тактичне та в момент наближення до цілі)

 

розуміє  види носіння зброї (вільне, тактичне та в момент наближення до цілі)

виконує  види носіння зброї (вільне, тактичне та в момент наближення до цілі); переповзання (напівкарачки, по-пластунськи,  щільне переповзання);  перехід; перебігання.

знає як виконувати нанесення гриму та маскування   зброї;

називає вимоги до організації місця для ведення вогню і спостереження, види інженерних загороджень та їх демаскуючі ознаки; способи пересування на полі бою;

знає, як вибирати вогневу позицію та обладнувати її, вести спостереження у заданому секторі, визначати розташування цілей відносно орієнтирів, доповідати про результати спостереження;

вказує: завдання, прийоми і способи дій солдата на полі бою у складі бойової групи.

пояснює: дії солдата на полі бою у складі бойової групи.

називає склад бойової групи (двійки, груп).

розуміє обов’язки солдата в бою у складі бойової групи;

виконує способи пересування на полі бою,

оволодіває прийомами і способами знищення противника в бою у складі бойової групи;

знає особливості дій солдата у складі бойових груп.

Види носіння зброї (вільне, тактичне та в момент наближення до цілі)

Пересування одиночно бійця  на полі бою: переповзання  (напівкарачки, по-пластунськи, щільне переповзання); перехід; перебігання.

Використання укриття на полі бою та рельєфності поверхні землі.

Нанесення гриму.                                                                                               Маскування зброї.

Поняття про вогневу позицію в обороні. Вимоги до вибору місця для ведення вогню і спостереження. Послідовність обладнання і маскування окопу для стрільби лежачи. Вибір місця для ведення спостереження. Способи вивчення місцевості, виявлення цілей та доповідь про їх знаходження.

 

Склад бойової групи. Розподіл обов’язків між військовослужбовцями та їх взаємодія у бойовій групі.

 

 

 

 

 

 

 

 

Порядок дій у складі бойових груп.

 

 

 

Тема 4. Основи військової топографії

Знаннєвий та діяльнісний компонент

Учень (учениця):

характеризує поняття орієнтування на місцевості;

має уявлення про визначення сторін горизонту за компасом, годинником та сонцем, зірками, місцевими предметами;

розуміє значення орієнтування на місцевості; систему прямокутних та географічних координат..

пояснює порядок орієнтування на місцевості, рух за азимутом та яким чином здійснюється обхід перешкод;

визначає сторони горизонту та азимут за предметами на місцевості;

визначає відстані на місцевості за топографічною картою, сторони горизонту та азимут за предметами на місцевості; визначає абсолютні і відносні висоти та зони видимості; складає опис місцевості;

обґрунтовує необхідність знання основ топографії для виконання бойового завдання;

вміє користуватись та рухатись на місцевості за компасом і топографічною картою, навігатором тощо.

 

 

 

Суть орієнтування на місцевості.

 

Визначення сторін горизонту за компасом, годинником та сонцем, зірками, місцевими предметами.

 

Азимут магнітний і його визначення. Визначення азимута на місцевий предмет і напрямку руху за азимутом.

Складання опису місцевості.

Спосіб горизонталей як основний спосіб зображення рельєфу на топографічних картах. Система прямокутних та географічних координат. Висота перерізу рельєфу.

Визначення абсолютних і відносних висот за топографічною картою. Визначення зон видимості.

Розділ VІ. Прикладна фізична підготовка

Тема 1. Силова підготовка та подолання перешкод

Знаннєвий та діяльнісний компонент

Учень (учениця):

характеризує особливості: бігу, подолання горизонтальних і вертикальних перешкод;

має уявлення про техніку бігу по пересіченій місцевості

долає перешкоди різними способами;

виконує силові вправи з вагою власного тіла та з обтяженнями

Ціннісний компонент:

дотримується правил безпеки під час занять з прикладної фізичної підготовки

 

Силові вправи з вагою власного тіла та з обтяженнями. Біг по пересіченій місцевості Подолання перешкод. Ознайомлення з елементами смуги перешкод.

 

Тема 2. Основи самозахисту

має поняття про національні бойові мистецтва

 

Ознайомлення з національними бойовими мистецтвами (хортинг, бойовий гопак, спас тощо)

Розділ VІІ. Основи цивільного захисту

Тема 1. Надзвичайні ситуації мирного та воєнного часу та загроза їх виникнення

Знаннєвий та діяльнісний компонент

Учень (учениця):

називає основні положення нормативно-правової бази цивільного захисту та міжнародні розпізнавальні знаки; складові єдиної державної системи цивільного захисту

пояснює важливість знань основ
цивільного захисту.

 

 Єдина державна система цивільного захисту та її складові. Законодавче та нормативно-правове забезпечення її функціонування.

Тема 2. Надзвичайні ситуації природного, техногенного, воєнного і соціально-політичного характеру

Знаннєвий та діяльнісний компонент

Учень (учениця):

характеризує причини виникнення надзвичайних ситуацій, їх вплив на довкілля та безпеку життєдіяльності людини,

називає види; загальні ознаки та рівні надзвичайних ситуацій;

оцінює обстановку в надзвичайних ситуаціях та визначає заходи, щодо попередження надзвичайних ситуацій надзвичайних ситуацій суспільного, соціально-політичного та терористичного походження;

наводить приклади виникнення надзвичайних ситуацій в Україні та за її межами; потенційно небезпечні об’єкти міста (району)

пояснює негативний вплив надзвичайних ситуацій на довкілля  та життєдіяльність людини;

дотримується правил безпечної поведінки при виникненні надзвичайних ситуацій

 

Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій. Загальні ознаки надзвичайних ситуацій. Рівні надзвичайних ситуацій.

Джерела небезпечних ситуацій у військовий час. Надзвичайні ситуації, які характерні для регіону, їх наслідки для життєдіяльності населення та суб’єктів господарювання. Потенційно небезпечні об’єкти міста (району) та їх коротка характеристика. Попередження виникнення можливих надзвичайних ситуацій.

Розділ VІІІ. Домедична допомога

Тема 1. Базова підтримка життя.

Знаннєвий та діяльнісний компонент

Учень (учениця):

знає  алгоритм дій з постраждалим без свідомості

володіє основними правилами проведення реанімації

знає порядок проведення реанімації.

володіє маніпуляціями відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів

вміє проводити непрямий масаж серця і штучне дихання

знає  як користуватись автоматичним зовнішнім дефібрилятором.

вміє розмістити постраждалого без свідомості у відновлювальну позицію

Ціннісний компонент

дотримується правил безпеки під час реанімаційних заходів.

 

Рятувальний ланцюжок при раптовій зупинці серця. Алгоритм дій.

 

Основні правила та порядок проведення реанімації.

 

 

Звільнення дихальних шляхів від сторонніх предметів – западання язика, нижньої щелепи, слизу, води тощо – та відкриття верхніх дихальних шляхів (підняти підборіддя та висунути нижню щелепу).

Штучне дихання – його різновиди, методика та техніка проведення штучної вентиляції легенів.

Непрямий масаж серця, як спосіб відновлення діяльності серцево-судинної системи, методика його виконання.

Застосування автоматичного зовнішнього дефібрилятору.

Техніка проведення реанімаційних заходів одним та двома рятівниками.

Тема 2.  Надання домедичної допомоги при кровотечах

Знаннєвий та діяльнісний компонент

Учень (учениця):

знає види кровотеч; основні принципи невідкладної допомоги

дотримується правил особистої безпеки

знає алгоритм дій при кровотечі

вміє розпізнати кровотечу, що загрожує життю

розуміє важливість негайної реакції на кровотечу, що загрожує життю

знає способи зупинки кровотечі

застосовує прямий тиск на рану

володіє технікою накладання  турнікета на верхні та нижні кінцівки.

вміє проводити тампонування рани

володіє методами виносу та переміщення поранених

Ціннісний компонент:

дотримується правил безпеки під час надання домедичної допомоги при кровотечах.

 

 

 

Види кровотеч. Неконтрольована кровотеча найбільш поширена причина серед  попереджуваних смертей після травматичного ушкодження. 

Алгоритм дій при кровотечі.

 

Техніка застосування прямого тиску на рану.

Техніка накладання турнікета  на верхні та нижні кінцівки.

Техніка тампонування рани.

Техніка накладання давлячої пов’язки.

Техніка виносу поранених.

 

   


Додаток 1

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

  1. Види оцінювання.

Основними видами оцінювання є: поточне; тематичне; підсумкове за семестр, перший і другий рік навчання та навчально-польові заняття (збори).

Поточне оцінювання здійснюється на всіх етапах навчальної діяльності у формах: опитування учнів на предмет засвоєння навчального матеріалу; тестового контролю; виконання учнями нормативних прийомів і вправ, письмових робіт; створення навчальних комп’ютерних (та іншого виду) моделей бойових дій і надзвичайних ситуацій, навчальних макетів (мішеней). Необхідність поточного оцінювання визначає викладач.

Тематичне оцінювання є обов’язковим для кожного розділу, оскільки основною структурною одиницею предмета є тема. Оцінка за тему виставляється шляхом узагальнення поточних оцінок за тему з урахуванням оцінок за виконання нормативних прийомів і вправ, письмових робіт, за створені навчальні моделі (макети).

  1. Індивідуальна оцінка.

Рівень компетентності

Бали

Критерії оцінювання якості знань, умінь і навичок учнів

1

2

3

I. Початковий рівень

1

Учень (учениця) може розрізняти об’єкт вивчення і відтворити деякі його елементи. Володіє навчальним матеріалом на рівні елементарного розпізнавання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів, що відтворюються учнем окремими словами чи реченнями з постійною допомогою викладача, виконує лише фрагменти практичних завдань

2

Учень (учениця) фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, має поверхові уявлення про об’єкт вивчення, виявляє здатність викласти думку на елементарному рівні, має елементарні навички, практичні завдання виконує лише з допомогою викладача

3

Учень (учениця) відтворює менше половини навчального матеріалу, за допомогою викладача виконує елементарні завдання, розрізняє елементи техніки виконання нормативних вимог і здатний виконати незначну їх частину

II. Середній рівень

4

Учень (учениця) знає близько половини навчального матеріалу, здатний відтворювати його не в повному обсязі відповідно до тексту підручника або пояснення викладача

5

Учень (учениця) розуміє основний навчальний матеріал, здатний дати визначення понять, але допускає помилки. За допомогою викладача може логічно відтворювати значну його частину

6

Учень (учениця) виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу, відповіді його правильні, він може відтворити значну частину теоретичного матеріалу, за допомогою викладача може його аналізувати, порівнювати та робити висновки

III. Достатній рівень

7

Учень (учениця) виявляє знання і розуміння переважної більшості навчального матеріалу, здатний застосовувати його на рівні стандартних вимог, частково контролювати власні навчальні дії

8

Знання учня (учениці) достатньо повні, він вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, вміє аналізувати, робити висновки. Самостійно застосовує теоретичні знання для виконання практичних завдань.

9

Учень (учениця) вільно володіє вивченим матеріалом, вміє узагальнювати інформацію, застосовує її на практиці

IV. Високий рівень

10

Учень (учениця) володіє глибокими, міцними знаннями, здатний використовувати їх у нестандартних ситуаціях. Виявляє творчі здібності, самостійно визначає окремі цілі власної пізнавальної діяльності, знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх при вирішенні поставлених завдань.

11

Учень (учениця) володіє узагальненими знаннями з предмета, вільно висловлює власні думки, визначає програму особистої пізнавальної діяльності без допомоги вчителя знаходить джерела інформації і використовує одержані відомості відповідно до мети та завдань власної пізнавальної діяльності.

12

Учень (учениця) має системні знання, виявляє здатність приймати творчі рішення, самостійно розвиває власні обдарування і нахили, вміє самостійно здобувати знання, рівень умінь і навичок дає змогу виконувати нормативи на бездоганному рівні